Нацбанк випустить сувенірну банкноту часів УНР

Національний банк України випустить сувенірну неплатіжну банкноту номіналом 100 гривень, яка відтворює дизайн банкноти 1918 року.

Сувенірна банкнота виготовлена з водяним знаком тризуба. Тираж — 100 тисяч, половина з яких буде в сувенірній упаковці.

Стилізовані зображення прапорів на банкноті під УФ-променями мають світитися жовто-блакитним.

Сувенірна банкнота часів УНР   

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Сувенірна банкнота часів УНР   

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Банкноту вирішили створити до 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років

КОЗАЦЬКИЙ ПОХІДНИЙ МУЗЕЙ: Козацький похідний музей в гостях в літніх таборах...

КОЗАЦЬКИЙ ПОХІДНИЙ МУЗЕЙ: Козацький похідний музей в гостях в літніх таборах...:     Декілька днів поспіль ми з козаками ГО творчого об'єднання "Золота паланка" з експозицією зброї Козацького похідного музею...

ЗНАКИ І МЕДАЛІ КГБ-НКВД-МГБ-МІЛІЦІЯ СРСР

В Киеве впервые за 80 лет представили коллекцию старинного оружия и военного снаряжения

Создано 11.02.2018

В киевском Национальном музее истории Украины представили уникальную коллекцию старинного оружия, которая насчитывает около 3000 экспонатов. В представленной коллекции посетители музея могут увидеть не только образцы археологического и антикварного оружия, но и военное снаряжение тех времен.

Древковое оружие

Алебарда - (франц. hallebarde), холодное оружие - длинное копье с насаженным боевым топором. Была на вооружении пехоты ряда европейских стран в 14-16 вв., как парадное оружие - до 18 века.
Бердыш

- (польск. berdysz), холодное оружие, широкий длинный топор с лезвием в виде полумесяца на длинном древке; на вооружении русской пехоты в 15-17 вв.
Кистень

- древнее боевое оружие; короткая палка, на одном конце которой на ремне или цепи подвешен металлический шар, а на другом - петля для надевания на руку. Кистени применяли на Руси и во многих странах Востока.
Шестопер

- древне-русское оружие (15-17 вв.), род булавы с головкой из 6 металлических ребер-пластин ("перьев").

Палица

 - древнее (с эпохи палеолита) ударное или метательное оружие из прочных и тяжелых сортов дерева, позже с каменным или бронзовым навершием.
Секира

 - древнее рубящее холодное оружие, топор в виде полумесяца (длинной до 30 см), насаженный на топорище. Иногда на обухе находился крючок для стаскивания всадника с лошади. На Руси с 15 века стал вытесняться бердышом (в Западной Европе алебардой).
Клевец

- боевой топор с узким лезвием и молотковидным обушком; распространен в разных археологических культурах; на Руси упоминается в 10-17 веках.
Булава

-старинное оружие в виде тяжелой каменной или металлической головки на рукояти; длинна около 0,5-0,6 м. Появилась в неолите, широко применялась в странах Древнего Востока и в средние века, с 13 века в Западной Европе и на Руси.
Глефа

 - Слово, первоначально обозначавшее копье, позже стало употребляться, как поэтический и литературный синоним меча. В настоящее время используется для обозначения древкового оружия с тяжелым однолезвийным клинком в форме тесака или косы. В XVI-XVII веках глефы использовались как церемониальное оружие (аналогично протазанам) и богато украшались.
Копье

 - колющее оружие - древко с каменным, костяным или металлическим наконечником. Известно с эпохи раннего палеолита; в древнем мире и в ср. века - гл. оружие пехоты и конницы.
Дротик

- короткое метательное копье с каменным, костяным, металлическим наконечником. Употреблялся с каменного века до средневековья. В Древней Руси назывался "сулицей".

Посох

 - длинная прочная палка. Посох в руках боевого мага был призван увеличивать силу его магии.
Альшпис

 - колющее древковое оружие с длинным граненым клинком и небольшим круглым щитком (ронделем) в основании клинка. .
"Воловий язык" - другое название чинкуэды. Так же называние длинного древкового оружия (одной из разновидностей протазана) с наконечником той же формы.
Вуж - название двух типов древкового оружия: оружие, сходное с рункой или совней (vouge francaise) а также ранний вариант алебарды с лезвием, крепящимся к древку двумя кольцами, иногда называемое "швейцарским вужем" (vouge suisse).
Гизарма

 - разновидность боевой косы. Длинное изогнутое лезвие, снабженное длинным шиловидным лезвием направленным вверх. Также может быть отнесено к совнам (глефам).
Пика - копье с небольшим наконечником (иногда граненым), на длинном, обычно частично окованном железом, древке. Применялось в позднем средневековье пехотинцами, получившими название пикинеров. Позже слово "пика" в русском языке стало обозначать легкое кавалерийское копье.
Пилум - метательное копье римских легионеров. Имело очень длинный металлический наконечник, предотвращающий перерубание древка при попадании в щит.
Протазан

- древковое оружие с большим обоюдоострым прямым клинком. Часто снабжалось небольшими усами в основании клинка (XVI в.), богато украшалось и использовалось в качестве церемониального оружия.
Рогатина

 - охотничье древковое оружие. Состояло из широкого листовидного копейного наконечника (часто с поперечиной под наконечником для удержания наколотого зверя на безопасном расстоянии от охотника) на недлинном древке.
Рунка - древковое оружие с длинным колющим наконечником, от основания которого отходят два уса в форме полумесяца. Мароццо (1536) использует термин roncha для обозначения алебарды, а spiedo - для обозначения трезубца
Сарисса - длинное тяжелое копье. Вооружение македонской фаланги.
Совна - восточно-европейское древковое оружие с наконечником в виде ножа, прямого или изогнутого. Могло дополнятся крючками или шипами. Западноевропейские аналоги: вуж, глефа и куза.
Спетум - длинное колющее древковое оружие с прямым узким лезвием и длинными крюкам в его основании, загнутыми к низу.
Фрамея - метательное копье древних германцев, напоминающее римский пилум.http://oleg903131.narod.ru/index/0-18http://oleg903131.narod.ru/index/0-18

Андрій Байцар: УКРАЇНСЬКІ ПОШТОВІ ЛИСТІВКИ. КОЗАКИ

Андрій Байцар: УКРАЇНСЬКІ ПОШТОВІ ЛИСТІВКИ. КОЗАКИ:

УКРАЇНСЬКІ ПОШТОВІ ЛИСТІВКИ. КОЗАКИ

"Ой, запив козак, запив, ой, та запив, загулявся..."
Український артист-маляр Амвросій Ждаха.
Малюнки до українських народних пісень.
Видавництво "Час" у Києві

 

"Засвистали козаченьки в похід з полуночі..."
Український артист-маляр Амвросій Ждаха.
Малюнки до українських народних пісень.
Видавництво "Час" у Києві

 

"Гей, не дивуйте, добрії люди, що на Вкраїні повстало!"
Український артист-маляр Амвросій Ждаха.
Малюнки до українських народних пісень.
Видавництво "Час" у Києві

 

"За Сибіром сонце сходить..."
Український артист-маляр Амвросій Ждаха.
Малюнки до українських народних пісень.
Видавництво "Час" у Києві

"- Ой, не знав козак, ой, та не знав Супрун..."
Український артист-маляр Амвросій Ждаха.
Малюнки до українських народних пісень.
Видавництво "Час" у Києві

 

"Ой, у полі могила..."
Український артист-маляр Амвросій Ждаха.
Малюнки до українських народних пісень.
Видавництво "Час" у Києві

 

"Зустріч Гордія Гриви з гайдамацьким ватажком"
Український артист-маляр Амвросій Ждаха.
Малюнки до історичної повісті При битій дорозі.
Видавництво "Час" у Києві
Напис на листівці: "Жертвуйте на пам'ятник Т. Шевченкові у Київі!

 

"Погроза Гната Голого на Чалого"
Український артист-маляр Амвросій Ждаха.
Малюнки до історичної повісті При битій дорозі.
Видавництво "Час" у Києві
Напис на листівці: "Жертвуйте на пам'ятник Т. Шевченкові у Київі!"

Виходець із козацько-старшинського роду А. Ждаха (справжнє прізвище Смаглій) народився 6 грудня 1855 року в Ізмаїлі. 1873 року вступив до Єлисаветградського кавалерійського училища.

Але не військова кар’єра визначила його життєвий шлях. Адже перед цим Амвросій закінчив Одеську рисувальну школу (паралельно відвідуючи недільні безкоштовні класи Товариства красних мистецтв), малювати ж почав із 6-и років. Тож молодий художник віддається улюбленій справі. Після створення українського професійного реалістичного театру він виконує для трупи М. Кропивницького та М. Старицького ескізи українського народного одягу.

Підтримував зв’язки з П. Ніщинським. Із замовлення М. Лисенка він розпочав ілюстрування українських народних пісень.

У процесі збору коштів на пам’ятник Кобзареві Ждаха створив найбільшу серію ілюстрацій до благодійних поштових листівок. Ці картки із закликом «Жертвуйте на пам’ятник Т. Шевченкові в Києві» віддруковані в 1911 – 1912 роках у Лейпцигу. Підготувало їх київське видавництво «Час», емблему якого теж розробив Амвросій Андрійович.

На 28 кольорових малюнках художник зобразив сюжети українських народних пісень, серед яких – «Ой, на горі вогонь горить», «За Сибіром сонце сходить», «Ой, не знав козак», «Ой, не гаразд запорожці», «Ой, не світи місяченьку», «Засвистали козаченьки», «Ой, ти дівчино», «Три сестроньки» та ін., а також повісті поляка Ф. Равіти-Гавронського «При битій дорозі» (україномовного перекладу) та народного танцю «Козак». (цит. заСергій Шевченко. У рамках року Шевченка: «Листівки художника Ждахи» (ФОТО)

КОЗАЦЬКИЙ ПОХІДНИЙ МУЗЕЙ: КОЗАЦЬКИЙ ПОХІДНИЙ МУЗЕЙ ВІДЗНАЧИВ 370 РОКІ ВІД ПО...

КОЗАЦЬКИЙ ПОХІДНИЙ МУЗЕЙ: КОЗАЦЬКИЙ ПОХІДНИЙ МУЗЕЙ ВІДЗНАЧИВ 370 РОКІ ВІД ПО...: Сьогодні 13 січня 2018 роки виповнилось рівно 370 рокі від того дня . як під проводом Хмельницького була отримана перша перемог...